Законодавство з питань ремонту квартири.

Ремонт у квартирі це не тільки оновлення інтер’єру, це ще й відповідальні взаємини з виконавцями, можливо з держорганами, або безпосередній контакт з сусідами, під час його проведення. При проведенні ремонту в квартирі у людини є законні правові рамки, які дозволяють або забороняють їй виконувати певні операції, в певний час, з встановленими перед ним зобов’язаннями, з боку підрядника. І для того, щоб діяти в рамках правового поля, на законних підставах, з юридично законними правами з позиції споживача, пропонуємо вам ознайомитися з деякими положеннями законодавства на предмет ремонту квартир, які дозволять виконати його максимально правильно, на користь для себе, не порушуючи прав оточуючих і відповідно до встановлених норм.

Дозвіл на проведення перепланування.

На підставі Статті 383 Цивільного Кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України № 1104 «Деякі питання видачі дозволів на виконання будівельних та підготовчих робіт» від 30.09.2009 р, громадяни мали законне право на проведення перепланування у квартирі без відповідного дозволу від державного архітектурного відділу. Якщо такі не порушували цілісності несучих конструкцій будинку, не перевищували гранично допустимі навантаження на стіни, плити перекриття і фундамент, а так само ті, які ні в якій мірі не порушували прав інших мешканців багатоквартирного будинку. Налічувалося 36 пунктів, щодо яких дозволялося проводити перепланування без дозволу. Але з втратою чинності попередньої постанови і вступу в силу нової, права громадян на перепланування без дозволів обмежуються. Так, на підставі Наказу № 76 Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій» від 17.05.2005р. та чинної на даний момент Постанови Кабінету Міністрів України № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011г., попередні норми припинили свою дію. І навіть врозріз відсутності розмежування будівельних робіт, на які потрібно отримання дозволу і тих, на які не вимагається, а так само виникнення колізії правового регулювання, відповідно до данного наказу та постанови, власникам квартир на проведення перепланування, потрібен дозвіл уповноважених державних органів, а так само узгодження та затвердження проекту перепланування. На момент написання статті 01.04.2015г., Точне нормативно-правове поле щодо здійснення перепланування без дозволу відсутнє. А відповідно, залежно від характеру і складності проведення перепланування в місті Київ, на те потрібні відповідні дозволи, або від Головного управління архітектури, містобудування та дизайну зовнішнього середовища (КМДА), або від Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ). Дані процедури передбачені Статтею 100 Житлового Кодексу України «Переобладнання і перепланування житлового будинку і житлового приміщення», а так само дані дії визначені діючими будівельними нормами і правилами: ДБН А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва », ДБН В.2.2-15-2005« Житлові будинки. Основні положення », ДБН В.3.2-2-2009« Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт ».

Дозвіл на проведення ремонтних робіт.

На підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 12.06.2011 р, для проведення будівельних робіт, реставрації, реконструкції, капітального ремонту будівлі, потрібен дозвіл або подача декларації в ДАБІ. Але насправді, проведення ремонтно-оздоблювальних робіт всередині квартири не підпадає під визначення капітального ремонту будинку. А відповідно, дозвіл на проведення ремонтно-оздоблювальних робіт від державних органів не потрібен. У випадку, звичайно ж, якщо в перелік таких робіт не входять роботи з перепланування квартири. Примірний перелік послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, розроблений на виконання положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (1875-15) Відомості Верховної Ради України, 2004, № 47, ст.514 і затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 150 від 10.08.04г. є приводом для визначення робіт ремонту приміщень. Але що ж є капітальним і поточним ремонтом будівлі, а що ремонтом приміщення. Так на підставі листа головного контрольно-ревізійного управління України 30.04.03 р № 7 / 7-401, Міністерством регіонального розвитку та будівництва України було надано роз’яснення, щодо віднесення будівельних робіт до капітального ремонту будівлі. Листом від 15.07.09 р № 9 / 9-1056, на адресу виконавчої влади Держбуд України визначає таке формулювання. Капітальний ремонт будівлі – це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлення, модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також поліпшення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єктів. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин, за умови їх автономності. Поточний ремонт будівлі – це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей, попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як ті, що відносяться до капітального ремонту, крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі. Поточний ремонт повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об’єктів з моменту завершення його будівництва або капітального ремонту до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію. Даний документ дає повну підставу вважати ремонтно-оздоблювальні роботи всередині квартири без перепланування ремонтом приміщень, або поточним ремонтом будівлі. Оскільки при відсутності капітального ремонту у всьому будинку, окремі роботи капітального ремонту приміщень можуть грунтовно вважатися поточним ремонтом будівлі, а відповідно для їх проведення, подавати декларацію в ДАБІ або отримувати на це дозвіл – не потрібно.

Час проведення ремонту та рівень шуму.

Відповідно до чинного законодавства України проведення ремонтно-оздоблювальних робіт, яке супроводжується шумом, дозволяється в період з 8.00 ранку, до 21.00, крім вихідних та святкових днів. А так само за попередньою згодою всіх мешканців прилеглих квартир, у вихідні та святкові дні в той же час. При цьому власник житла, в якому передбачається проведення ремонту, зобов’язаний повідомити про це мешканців з прилеглих квартир, про дату початку, а так само закінчення проведення ремонтних робіт. Регламентуються такі рамки Статтею 24 частиною 4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 № 45, пункт 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків. А так само Санітарних норм допустимого шуму в приміщеннях житлових і громадських будівель на території житлової забудови N 3077-84 від 03.08.1984г. (v7_84400-84). І Рішення Київської Міської Ради «Про встановлення правил тиші в громадських місцях, в місті Київ № 47/207 від 26.09.2002г., Додаток №3, яке і визначає період проведення ремонтних робіт з 9.00 ранку, до 21.00, і рівень шуму, який не повинен перевищувати 40 дБА в цей час. Причому питання шуму щодо Санітарних норм визначається не тільки рівнем звукового тиску в октавних смугах частот з середньогеометричними частотами, але і з різними параметрами проникаючого шуму в приміщення житлових будинків, з поправками до них на характер шуму і місця розташування об’єкта зовнішнього джерела шуму. Оскільки рівень звукового тиску в 80 дБ на частоті 30 Гц людське ухо сприймає так само як 40 дБ на частоті 1000Гц. Але до цих параметрів ще додається відстань між слухачем і джерелом шуму. На прикладі, ударний шум при механічному впливі перфоратора на стіну дорівнює звуковому шуму в 102 дБ в цій кімнаті, за умови забезпечення нормальної вентиляції приміщень. Крім панельних будинків, де відбувається віддзеркалення звукової хвилі, її рефракція і дифракція, що викликає багаторазове відлуння – реверберацію. Але доноситися до сусідньої квартири, з урахуванням коефіцієнта загасання зі зменшенням відстані від джерела звуку в 3дБ на 1м, при відстані 6м, буде менше на 18дБ. З урахуванням поглинання шуму стінами залежно від матеріалу гучність його зменшиться на 25-50 дБ. Стіна в півцеглини 12,5 см поглинає відносно 47 дБ. Відповідно, проводячи роботи перфоратором, з урахуванням поглинання і коефіцієнтом загасання, рівень шуму звукового тиску до сусідніх квартир через цегляні стіни досягає з показником – 37 дБ. А через бетонні стіни, або плити перекриття в квартири по вертикалі – 59 дБ. Що при не постійному, максимально допустимому, відхиленні від норми в 55 дБ, вже є порушенням. Як же бути в таких ситуаціях, коли при ремонті квартири робота перфоратора неминуча? Відповідь одна, попередити сусідів з прилеглих квартир про тимчасове проведення гучних робіт, проводити роботи тільки у встановлений час, максимально швидко і не розтягувати ремонт. При цьому бути лояльними і йти на допустимі компроміси по відношенню до сусідів.

Взаємовідносини між клієнтом і виконавцем.

Ремонтно-оздоблювальні роботи на замовлення клієнта здійснюються на підставі підписання Договору підряду. Усі правові взаємини між клієнтом і виконавцем, таким чином, будуть обумовлюватися Цивільним кодексом України № 435-IV від 16 січня 2003 г. Укладення договору підряду, дає право замовнику захищатися від неналежного виконання умов договору з боку підрядника встановленим законодавством. У разі укладення договору підряду між організацією або фізичною особою підприємцем із замовником, що є фізичною особою буде діяти Закон України №3161 – IV від 01.12.2005 р «Про захист прав споживачів». Відповідно статті 15 Закону України про ЗПП до моменту укладення договору підряду, підрядник зобов’язаний надати замовнику всю необхідну і достовірну інформацію. Це відноситься до видів і особливостей наданої роботи, використаних у роботі матеріалів, цін робіт і матеріалів, форми оплати, а також будь-яких інших відомостей, які можуть цікавити замовника. У договорі підряду обов’язково повинні бути данні сторін: найменування підрядника з даними про його місцезнаходження і його банківськими реквізитами, паспортні дані замовника, включаючи адресу його реєстрації. І відомості, що визначають взаємини: предмет договору, терміни виконання робіт, загальна вартість робіт і матеріалів, порядок з термінами оплати або передоплати робіт і матеріалів, гарантійні терміни на виконані за фактом роботи, права, обов’язки і покладена відповідальність на кожну зі сторін. Так само, повинні бути позначені умови, які визначать порядок дій, у разі виникнення необхідності у проведенні додаткових робіт, під час проведення позначених робіт за договором. У випадку, коли замовником будуть виявлені які-небудь порушення умов договору з боку підрядника, замовник керується положенням статті 10 Закону України про ЗПП і має право вимагати від виконавця належного виконання своїх зобов’язань. Так, наприклад, це може бути: безкоштовне усунення недоліків чи дефектів у роботі, зниження ціни виконаної роботи пропорційно недоліків або гіршій якості, при істотних недоліках безкоштовне повторне виконання роботи, відшкодування завданих збитків, або розірвання договору з подальшим виправленням недоліків, дефектів або компенсацією збитку. Зазначені вимоги підлягають задоволенню, як під час проведення ремонтних робіт, так і під час гарантійного терміну, який вказується в договорі або встановлений на законодавчому рівні.